Досліджено питання організації особистісно орієнтованого навчання руховим діям дітей віком 5 - 6-ти років за умов дошкільного навчального закладу на підставі врахування їх психофізіологічних особливостей. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність методики управління особистісно орієнтованим навчанням руховим діям дітей віком 5 - 6-ти років на підставі врахування властивостей їх нервової системи за умов дошкільного навчального закладу. Визначено вплив окремих індивідуальних особливостей дітей даного віку на ефективність навчання руховим діям. Розроблено комплекс критеріїв для здійснення диференціації навчання руховим діям. Розкрито суттєвий вплив індивідуально-типологічних властивостей нервової системи на ефективність навчання руховим діям й обгрунтовано необхідність їх урахування в особистісно орієнтованому навчанні руховим діям у процесі фізичного виховання за умов дошкільного навчального закладу. Сформовано шкали оцінювання рівнів функціональної рухливості нервових процесів і працездатності головного мозку, наведено рекоменадції щодо їх застосування у практичній роботі інструктора з фізичного виховання. Запропоновано шляхи реалізації особистісно орієнтованого навчання руховим діям за умов дошкільного навчального закладу з урахуванням окремих індивідуально-типологічних властивостей нервової системи дітей віком 5 - 6-ти років, експериментально доведено його ефективність.

Актуальність дослідження зумовлена формуванням нової освітньої парадигми в Україні та необхідністю модернізації процесу навчання фізичної культури школярів відповідно до неї. Завдання роботи - теоретичне дослідження сучасних тенденцій у системі фізичного виховання школярів, зумовлених формуванням нової освітньої парадигми в Україні. У результаті аналізу науково-методичної літератури виявлено об'єктивну необхідність активного впровадження нових підходів до навчання й виховання школярів, переходу до гуманістичної педагогіки. Визначено, що, незважаючи на велику кількість інновацій у системі освіти, їх питома вага в процесі навчання фізичної культури набагато менша та не може повністю задовольнити нових освітніх потреб. Теоретичний аналіз надав підставу зробити висновок про можливість вирішення цього питання за умов інформаційного освітнього простору, який надає можливості для обробки та систематизації великої кількості інформації, розробки оптимальних індивідуальних програм навчання й виховання, моделювання, можливості варіативного застосування педагогічних технологій залежно від конкретної індивідуальної ситуації розвитку дитини.

На підставі аналізу науково-методичної літератури визначено суттєву роль силових якостей у процесі реалізації рухової функції школярів, що зумовлює доцільність їх вивчення у віковому аспекті. Мета роботи - вивчення динаміки та особливостей розвитку силових якостей школярів різних вікових груп у процесі фізичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі. У процесі експерименту досліджено найбільш суттєві показники, які характеризують рівень розвитку та особливості прояву силових якостей школярів (максимальну силу кисті, здатність до утримання зусилля, максимальне значення складових опорних реакцій під час виконання технічних дій (результуюча сила), градієнт сили, імпульс сили та ін.). Виявлена динаміка їх розвитку в школярів від 6 до 15 років є підставою, щоб зробити висновки про певні зміщення сенситивних періодів розвитку силових якостей. Визначені особливості прояву силових якостей залежно від віку та статі досліджуваних можна використовувати в процесі вдосконалення методики розвитку рухових якостей.

Репрезентовано наукові та навчально-науково-методичні розвідки з питань підготовки вчителів і фахівців у галузі фізичного виховання і спорту, науково-методичного забезпечення освітньої діяльності. Окреслено окремі аспекти реалізації Стратегії розвитку Університету в контексті діяльності факультету фізичного виховання. Представлено такі напрями: Професійно-педагогічна підготовка вчителів фізичної культури; Освітньо-науковий потенціал галузі культури і спорту; Технологічне забезпечення освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та ін.

Здійснено, в межах вирішення проблеми оптимізації процесу фізичного виховання в школі, розробку та обґрунтування теоретико-методичних засад управління процесом формування рухової функції школярів різних вікових груп, що включають систему управління інтеграційними процесами між окремими сторонами рухової функції. Увагу спрямовано на вирішення протиріч між: актуальністю дослідження розвитку рухової функції школярів і висвітлено тільки окремих аспектів її формування в науково-методичній літературі; розвитком рухової функції як єдиного цілого в процесі онтогенезу людини та розрізненістю методик формування окремих її сторін в процесі фізичного виховання; наявними зв'язками між окремими рівнями і сторонами рухової функції та недостатнім їх вивченням і урахуванням в освітньому процесі школярів різних вікових груп. Охарактеризовано освітній процес фізичного виховання школярів різних вікових груп. Висвітлено теоретичні та методичні засади управління процесом формування рухової функції школярів різних вікових груп у процесі навчання фізичної культури. Виявлено провідні й інтегральні показники координаційної та біодинамічної структури руху школярів 6 - 15 років, які мають суттєву питому вагу у здійсненні ефективної рухової діяльності та формуванні рухової функції у цілому. Визначено співвідношення факторних навантажень окремих показників координаційної та біодинамічної структури руху. Розроблено моделі біодинамічної та координаційної структури руху за найбільш інформативними показниками для кожної вікової групи школярів та комп'ютерні біомеханічні моделі розвитку рухової функції для школярів від 6 до 15 років. Розроблено й обґрунтовано теоретико-методичні засади управління процесом формування рухової функції школярів різних вікових груп, що включають систему управління інтеграційними процесами між окремими сторонами рухової функції. Удосконалено методику вимірювання основних біомеханічних параметрів формування рухової функції, методику формування рухових умінь і навичок, діагностичний та процесуальний компоненти методики розвитку рухових якостей школярів. Також отримали подальший розвиток відомості про особливості розвитку рухової функції у дітей шкільного віку та взаємозалежність окремих її сторін.